Після візиту Садира Жапарова до Кореї: нові перспективи для інвесторів у Киргизстані

Офіційний візит президента Садира Жапарова до Республіки Корея з 15 по 18 вересня та перший саміт «Центральна Азія — Республіка Корея» стали найбільш насиченими за кількістю економічних домовленостей подіями в історії відносин Бішкека та Сеула. Головним підсумком поїздки стало появлення у корейського бізнесу постійних «точок входу» в Киргизстан.

Підписані угоди

За результатами переговорів Садира Жапарова з президентом Республіки Корея Лі Чже Міном сторони домовились підняти всебічне партнерство на новий рівень, підписавши 18 двосторонніх документів. Серед них:

• меморандум про співпрацю у торгівлі та інвестиціях: промисловість, цифровізація, критичні мінерали, текстиль
• угода про митну співпрацю
• меморандум Міністерства енергетики з корейською електроенергетичною корпорацією KEPCO
• документи щодо трудової міграції, освіти, тваринництва, клімату та лісового господарства
• взаємне визнання халяль-сертифікації, що спрощує вихід корейських виробників продуктів та косметики на киргизький ринок
• угода про побратимство Бішкека і Сеула

На регіональному рівні були прийняті Сеульська декларація, меморандум про промисловість та ланцюжки постачання, а також ініціативи з штучного інтелекту та кліматичного переходу. Саміти такого формату стануть регулярними, наступний запланований на 2028 рік у Казахстані.

Інфраструктура підтримки інвесторів

Ключовим підсумком стали інституційні рішення. У Бішкеку відкриється представництво корейського агентства сприяння торгівлі та інвестиціям KOTRA. В Національному агентстві з інвестицій з’явиться Korea Desk — окреме вікно для супроводу корейських компаній. Садыр Жапаров також запропонував створити спільний інвестиційний фонд «Центральна Азія — Корея», єдиний портфель пріоритетних проектів та індустріальний парк для корейських виробництв.

На бізнес-саміті в Сеулі, де зустрілися понад 30 киргизьких та близько 50 корейських компаній, підписано ще 10 угод. За даними Tazabek, киргизька сторона представила портфель проектів на 23 млрд доларів.

Основні напрями співпраці

• Енергетика: Камбар-Атинська ГЕС-1, цифровізація мереж, локалізація обладнання для ВДЕ та електротранспорту
• Транспорт та індустріальні парки вздовж залізниці Китай — Киргизстан — Узбекистан
• Туризм та агросектор, зокрема всесезонний кластер «Ала-Тоо Резорт» на Іссик-Кулі
• Людський капітал та цифрові інновації: інженерні центри, стартапи, штучний інтелект
• Трансфер технологій та «єдине вікно»: готові проекти з державними гарантіями

Ми зацікавлені у довготривалій присутності корейського бізнесу в Киргизстані, — заявив Садыр Жапаров, запропонувавши створювати спільні виробництва в авто промісли, фармацевтиці, текстилі та електроніці.

Діяльність Національного агентства з інвестицій

Директор агентства Равшанбек Сабиров провів у Сеулі серію переговорів. Підсумки:

• меморандум з Hana Financial Group та iM Financial Group щодо цифровізації фінансового сектору
• меморандум з компанією PIOLINK про цифрову інфраструктуру та кібербезпеку
• меморандум з корейською службою підтримки малого бізнесу SEMAS про обмін досвідом і методах підтримки підприємців

Цифрова інфраструктура — важлива частина інвестиційної привабливості, — зазначив Равшанбек Сабиров.

Економічні показники та перспективи

Товарообіг між Киргизстаном та Кореєю у 2025 році складе 508,7 млн доларів, що на 17% більше, ніж у попередньому році, і в 9,2 раза перевищує показник 2021 року. Киргизстан посідає друге місце серед торговельних партнерів Кореї в Центральній Азії. Потік поїздок між країнами зріс майже на 50% за три роки після запуску прямих авіарейсів. У Бішкеку вважають досяжною мету у 2 млрд доларів товарообігу.

Позитивний сценарій передбачає, що Korea Desk та офіс KOTRA скоротять шлях корейської компанії від зацікавленості до укладання угоди. Можливе появлення перших виробничих проектів зі зборки, текстилю та фармацевтики з виходом на ринок ЄАЕС. У фінансовому секторі очікується впровадження корейських цифрових рішень. Також ймовірна участь корейських підрядників та інститутів розвитку в енергетичних проектах. Прискорення пенсійної угоди для трудових мігрантів посилить канал грошових переказів.

Проте існують стримуючі фактори. Більшість підписаних документів — меморандуми, а не контракти: конкретні проекти, суми та строки поки не розкриті. Киргизстан конкурує з Казахстаном і Узбекистаном, що мають більші ринки та приваблюють ті самі корейські інвестиції. Структура торгівлі залишається перекошеною на користь імпорту. Великі проекти, як-от Камбар-Ата-1, потребують складного фінансування та гарантій.

Що відслідковувати у майбутньому

• Дата відкриття офісу KOTRA та запуску Korea Desk у Бішкеку
• Поява перших обов’язкових угод із вказанням сум та строків
• Рішення щодо створення спільного інвестиційного фонду та індустріального парку
• Ратифікація митної угоди та хід переговорів щодо пенсійної угоди

Інвестиційний клімат змінюють не візити, а реальні угоди. Візит до Сеула дав Киргизстану інструменти, тепер ринок чекає перших великих корейських проектів, що дійшли до стадії будівництва.